Содержание
У будинках для літніх людей якість догляду за мешканцями значною мірою залежить від чіткого розмежування обов’язків між працівниками. Медсестра та сиділка — це дві ключові фігури, які щодня забезпечують безпеку, комфорт і гідність людей похилого віку. Попри спільну мету — піклуватися про мешканців, — їхні ролі кардинально відрізняються.
Хто за що відповідає в пансіонаті
У будь-якому будинку для літніх людей структура персоналу зазвичай чітко регламентована. Медсестра (або молодший медичний персонал) виконує завдання, пов’язані зі здоров’ям і лікуванням, тоді як сиділка (доглядальниця) відповідає за повсякденну допомогу мешканцю.
Головне розділення виглядає наступним чином:
- Медсестра: займається контролем за станом здоров’я, призначенням ліків, спостереженням за змінами у фізичному стані.
- Сиділка: надає допомогу у виконанні побутових справ, особистій гігієні, годуванні, одяганні, спілкуванні.
Обидві ролі важливі, але мають різний рівень відповідальності та кваліфікаційні вимоги.
Медична допомога — лише зона відповідальності ліцензованих працівників
Ключовою особливістю обов’язків медсестри є наявність професійної медичної освіти та державної ліцензії. Медсестри в пансіонатах для літніх людей зобов’язані:
- Контролювати прийом медикаментів відповідно до лікарських приписів.
- Робити ін’єкції, перевіряти артеріальний тиск, рівень глюкози, температуру тіла.
- Спостерігати за симптомами загострення хронічних захворювань або появою нових проблем.
- Повідомляти лікаря або керівництво закладу у разі критичних змін у стані пацієнта.
- Вести документацію — заповнювати медичні карти, фіксувати зміни стану.
Таким чином, будь-яка діяльність, що передбачає медичне втручання, має бути виключно у компетенції медсестри, а не сиділки.
Сиділка
Сиділка (іноді — доглядальниця або нянечка) не повинна мати медичної освіти, але повинна бути добре підготовленою до фізичного й емоційного супроводу мешканця. Основні обов’язки включають підйом з ліжка, пересадка в інвалідне крісло, супровід до ванної чи їдальні.
Також доглядальниця виконує зміну підгузків, миття, одягання, догляд за шкірою. Якщо потрібна допомога у вживанні їжі, нагадування про прийом води – це теж робота сиділки.
До інших обовʼязків відносяться спілкування, прогулянки, читання, перегляд телевізора разом із мешканцем. А також зміна постільної білизни, прибирання особистих речей, гігієна місця проживання.
Доглядальниця виконує переважно неформальний, але життєво важливий догляд, який має безпосередній вплив на якість життя людини.
Співпраця між медсестрою та сиділкою для якості догляду
В ідеалі, медсестра та сиділка мають діяти як команда, а не як незалежні одиниці. Ефективна співпраця передбачає:
- Обмін інформацією: сиділка може першою помітити зміни в поведінці або самопочутті мешканця і повідомити про це медсестру.
- Погоджені графіки: медсестра може планувати медичні процедури з урахуванням графіка побутового догляду.
- Взаємна підтримка: у разі надзвичайної ситуації сиділка допомагає організувати простір для втручання медсестри.
Спільна робота цих двох працівників забезпечує безперервний і всебічний догляд, що особливо важливо для лежачих або психічно нестабільних пацієнтів.
Коли обов’язки можуть перетинатися або змінюватися
Існують ситуації, коли межі обов’язків можуть частково перетинатися. Наприклад, якщо в нічну зміну працює лише сиділка, вона повинна вміти надати першу допомогу до приїзду медичного персоналу.
У малих приватних пансіонатах сиділка може мати розширені функції — наприклад, нагадувати про ліки, міряти температуру.
Якщо доглядальниця має медичну освіту, її функціонал може бути розширено, але виключно за умови відповідної домовленості та правової відповідальності.
Однак навіть у таких випадках потрібно чітко розмежовувати медичні та побутові обов’язки, аби не порушувати законодавство і не ризикувати здоров’ям мешканця.
Успішна робота будинку для літніх людей базується на чіткому розмежуванні обов’язків між медсестрою та сиділкою. Медсестра — це гарантія медичної безпеки, тоді як сиділка — опора в повсякденному житті мешканця. Тільки через взаємоповагу, координацію дій і професіоналізм можна забезпечити гідну старість тим, хто цього потребує.